дЕсь · там..Глибоко · ф · мЕні · тіло · сКоване · льоДом...

..::сьогодні я не маю наміру плакати.мабуть::..
ніч видалася на диво безтурботною..ніяких жахів..страхіть..
........можливо це фсе завдяки тобі?
допалюю 7 сигарету поспіль..голова йде обертом..
.у цьому кругообізі присутній і ти. не знав?
....не хотів..а можливо просто не здогадувався.
за вікном вже стемніло..фже 7 година вечора...а я й досі не виходила з дому.
..не хотілося бачити когось крім тебе,...
......але такої змоги я не мала..
ти переймаєшся щодо моїх слів :про фрі лав?
..на твойу думку це суцільне бридоття..але ж..
ти ніколи не зрозумієш мене докінця. чи це вдавалося фзагалі комусь?
:::мабуть ні::: можли так комусь і здавалося..але САМЕ здавалося.
..інколи виникає враження, що ти вважаєш мене божевільною.. брєд?
мабуть так воно і є. тобі видніше. я така як є. й а й е.?
твоя безтурботність мене насторожуйе.)
ти занадто сильно подобаєшся мені, але сказати : "кохаю" я тобі не можу..
ти не ображайся..
..ці слова з дійсно доречним підгрунтям зривалися з моїх вуст лише раз.
вони були сказані пошепки, так що адресат мабуть їх і не ортимав, але мали повний,
реальний зміст. адресатом була людина, яка кохає мене, як ніхто інший ніколи мене
не кохав. Та людина, яка дала мені життя.
..так...я з упевненістю можу сказати що люблю тебе, але не кохаю.
люблю фсе, що повязано з тобою.але назвати коханням це не можна.
тільки не ображайся... зрозумій.. бо інакше втрачається сенс моєї до тебе відвертої розмови.
в якій ти мабуть і гадки не маєш про що ми говоримо...
.......та мені байдуже.....
........::::::::::::сліз сьогодні не буде::::::::::....
Не буде сьогодні в мене й тебе..так склалися обставини..
я напишу тобі ще не раз...я не ставитиму безглуздих запитань..
у цьому просто не має сенсу..
але чи писатиму дарма..?ти не відповіси?
...ти не боїшся втрати? інша зігріє тебе своїм теплом?
зачини будь ласка вікно... мені холодно..
хоча.....ні. .........не треба. це не допоможе.
мені холодно не фізично.
Сонце сідає...на превеликий жаль ти не можеш зрозуміти мій світ...
Мій...Внутрішній світ...
На жаль...Хіба ти не бачиш краси весни?А зими?А літнього дощу?А заходу сонця?
Тобі мене не зрозуміти...Ти не створений розуміти мої думки...
Можливо на краще?
Ти-це ти,а я –це я...для нас ..?.
У тебе ідеали не ті,що у мене...хоча?
Подивись на скло...так...За вікном іде дощ...Як класно...
Та ти не відчуваєш тої краси,що я...
Моя душа зараз нагадує вибух...Я вже стільки днів шукаю спокою...
Але не знахожу...Бо...
Та ні...Ти мені не повіриш...Мій спокій-це ти...Мій дощ-теж ти...Так...
ти потрібен мені. мені і ніякій іншій, що фже готується натиснути на дзвінок
і зігріти тебе своїм теплом. нахуй..(кажу в 12-те)
знову починайу палити...8....9...10...11... :::сліз таки не буде:::

дЕсь там...глИбоко ф собі...тіЛо скованЕ льодом?...сонЦе сама зАмуруйу над ним...дЕсь там по крИдорах ходитИму фтоплЕна горЕм..плАкатиму...та ніХто нЕ знатиме де йа..соН заховаЙе мій білЬ...йА малА в рукаХ і об землю розбИла...булА так близько...тА нЕ долЕтіла..йА кИнула вниз сВої злАмані крила...дЕсь там..на краЙу міста тЕмно...розбИті вікНа...хоЛод щОсь на вухо скажЕ...і потім фжЕ жити зофсіМ нЕ сраШно..попЕлом страху очі зАкриЛо...голосу тіЛа не вміЛа йа чутИ..а сВітло закрИли злАмані крИла... я хворА кожЕн деНь...хВора кожНу нічЬ..інкоЛи йа навіть бАчу твоЙі сНи...жИття мЕні відрізАло крИла..нафчИло брЕхати і моФчати..а рідНі сни засИпало снігОм...і фжЕ мені нЕ хочЕться сПати, бо сНяцця сНи прИдумані кИмоСь..страШно залИшатись зАйвий раз живойу..якиЙсь бруднИй косМос ф моїЙ голОві...мАлюЙе плями нА моїх оЧах...

цЕ нЕ моЄ міСто..цЕ не мОє сВітло..цЕ нЕ мої дРузі..і нЕ йа САМА..цЕ не мОйе міСце..цЕ нЕ мій оДяг..цЕ нЕ мої сНи..і мАбуть нЕ моЙе життя..чоРно-БілЕ сВітло...фСі бруДні під"їЗди..цЯ сіРа маСа заЛизуйе бРуд..цЕ не моЙе мІсце..нЕ мої стіНи..йА нЕ хоЧу жИти й вМерти _ТУТ. йА маБуть хВора..нЕ йДи-ліКуй мЕне..йА нЕ знаЙу дороГи..йА не баЧу міСця..я нЕ маЙу поВітря.. Йа таКа маЛа..цЕ не мОйе місТо..не моЙе подвір"я..цЕ нЕ мої сусіДи..цЕй сВіт _{ДУРНИЙ.} тУт дИкі люДи.. зЛі, йАк мИші..оЧі бЕз лиЦя..тУт дИкі люДи будУть жИти.. сКоріШ за фСе довШе ніж йА саМа.. йА хвоРа?

рАніше нЕ розуМіла йаКий цЕй світ нАсправді жоРстокий..нЕ розуМіла слова знаЙомих, баТьків та іНших лЮдей, Йакі цЕ фжЕ фстиГли зРозуміти..заФжди було таК вЕсело і баЙдужЕ...теПер нЕ так..аЛе чи фзМозі йа щоСь чинити пРоти сИстеМи, йаКа фжЕ так давНо існуЙе?маБуть ні..дуМка про моЙу повНу бЕзпораДність у цьоМу сВіті приГнічуйЕ, йАк ніЩо інШе..наМи кЕруйУть..мИ нЕ хочЕмо помічАти..тоДі чому жаЛіЙемося?це ж наШ вибір..фСі хоЧуть щоБ буЛо доБре, але ф той жЕ час ніХто не бажАйе щось роБити..фСі жаліЮццця, що неМайе гРошей, алЕ навКоло безЛіч вакантних міСць..алЕ й працювати ніХто нЕ хоче..щО мИ отРимуЄмо?...аЛе знайДуться лЮди, йакі буДуть пРацювАти у нАшій краЇні за коПійки і рАдітИмуть жиТтю..нАша крайНа нЕ маЄ ні ДіЮчих вУлкАнів, в ній не бувАйе ніяКих стИхійНих лиХ, доСтатньО прИродниХ рЕсурсів..тУт прИсутНі уСі умОви дЛя гарНого жиТтя..мИ ж цьоГо нЕ розуміЄмо..діфЧата сьоГодЕння бажають сТосунків нА одНу ніч, "как ф кіНо"..нЕ фсі, алЕ маБуть біЛьшість..йАк рЕзульТат: змЕншеННя нароДжуваності, збільшЕння смЕртноСті..тоБто вИмирання..МАС мЕдіа нАм навЙазують штАтівСький сПосіб жИття..наМ здаЄцця щО цЕ круто..аЛе щО таКе шТати?нАція дЕбіЛів..рАнішЕ..ф дИтинсТві і дЛя мЕне буЛо мріЄю жиТи ф США..йа цього нЕ роЗуміла..теПер мЕні пРосто шкоДа людей, йаКі живуТь там..ниМи кЕруЙуть і наВязують шТучні ціНності..їХ ціНності пЕреважно матЕріальні..піСля тИску вдіЯного на нИх духовних ціНностЕй проСто нЕ заЛишилося..таКе намаГаються зРобити і з Нами..матЕріальНі цінності витіСняють дуХовні ..яК резуЛьтат нАція дЕградуйе..і цЕ опИсано міНімум тоГо, щО коється наВколо..бо мЕні зараз бракУйе чаСу й тЕрпіння фсЕ цЕ викласТи..мОю гоЛову переповНюють дуМки пРо цЕ..мене пЕреповнюйЕ нЕнависть до нАшої продажної вЛади..мНою овоЛодіВайе зНевіра..мЕні проСто пРикро за тЕ що діЄться...нАвіщо цЕ нам? роззуЙте оЧі....дякуйу за увАгу..

ти подіфся кудИсь за дужЕ дифних обставин...цЕ було схоЖе на, не мЕнш затуманЕну відсутніСтю, фактів твоЙу появу..зАраз йа шукаЙу тебе поміж спогадів..самЕ вони зБерегли для мЕне частинку тебе..йа хочу тЕбе обійняТи, фсім своїм приМарнИм тілом, стИскаЙучи параНою, головнЕ вас не перЕплутати. Куди ти втікайЕш, навіщо хоВаєшся, це ж  моя прИвілегія, привілегія табачНого дИму в очаХ. ..хочеШ знайти мене  в моїй схованці? Навряд вдаСться, бо Йа й сама не зНайу де воНа. Навіщо плИти за течієйУ, якщо можна біГти чи лЕтіти за нею, але від тоГо вона нЕ переСтане тЕкти. Куди їй посПішати, жиТтя її по кілЬцю. Кільце тримаЙу лИше я, лише ти зможеШ в мене його заБрати, але цЕ тобі не вдасТься, бо менЕ нема. мЕне нікоЛи ф тЕбе нЕ буЛо..

то йди звідси, або скажи хоч щось...що небудь. _{не мофчи}..хоча мофчи..йа фсе і так спробуйу зрозуміти..просто подивись мені у вічі , подивись у мої сіро-блакитно-іпу йакі ще очі, палко холодні очі звіра..  ^{і бійся..}  бійся...Бійся! бо той звір - ти.ти живеш в моїх глибоких очах..ти заполонив мій простір..я навіть звикла..і не почувайу більше себе незручно. тільки щось давить зверху..забий цвях мені в потилицю...і нехай тече кров. маленька стрічка крові намалює тобі спасіння...зірку спасіння...вхопися за неї і зникай,.розкажи фсім...хоча вони і так фсе знали..вони захопляться тобойу, а йа житиму з цвяхом, рідним йак ти, на жаль (щастя?). ти повернешся. ми зустрінемось там, де завжди грає музика, не важливо йака, вона така сама, як ми, і нема бльше іншої пісні крім нашої.. вбий ...не поспішайучи, смакуючи цим почуттям, переповненою зверхністю над собойу...я жартуйу..живи, не діставай малих, не діставай великих, і помри в зневірі в житті..як я...мене нема, я не людина, я не звір..я не рослина-мене нема. повір мені, повір моїм словам, ти зустрічаєшся з привидом..ти бажайеш майбутнього з привидом..якого насправді нема..який дарує тобі примарне щастя, інколи,..коли захоче сам. поверни йому пекло, його життя-життя нема. в мене нема, в тебе нема, але буде. фпевнена що буде.